Як менше спати

Ця система була розроблена містером Вейном в 75 році - він багато років займався сном при відомій кафедрі сну в Москві...

Хочу сказати, що в системи є декілька важливих "але".
По-перше - вся ідея полягає в тому, що людина повинна найраціональніше використовувати ресурси, які є в її розпорядженні. У тому числі потрібно спати лише у той час доби, в якому це відбувається найефективніше. Це час для кожного визначається індивідуально і може припадати на будь-який час доби... Тож - якщо з'ясується, що тобі краще всього спати о 12 годині дня тож....
Друга проблема полягає в тому, що людина може байдикувати і при цьому не спати лише в світлий час доби і зазвичай не набагато більш ніж 2-3 години.
У останній час (особливо вночі) людина має бути чимось зайнята... Інакше неспання перетвориться для нього на муку. Тому потрібно заздалегідь вирішити - що я робитиму 20 з гаком годин на добу? При цьому комп'ютерних планів( робота за компютером) повинно бути не більш ніж 12 годин в день :-(
Попереджаю! За перших 2 тижні ти ймовірно перечитаєш все, що давно хотів перечитати, перелагодиш всі поламані краники в будинку і переглянеш всі старі фільми...
Я знаю щонайменше 3 людини які кинули цю справу лише із-за того що час стало нікуди дівати...
Доречі! Вважається, що в принципі людині (дорослому, здоровому) треба спати 4 години в день... 2,5-3 години в день- це укорочений варіант для екстремалів (працює лише, якщо точно дотримуватися правил).
Ну так от... Найголовніше спершу виявити той час, коли ти найефективніше спиш....
Для цього треба вибрати собі пару днів, коли можна дозволити собі не спати більше доби і не дуже сильно працювати ;-) Якщо вважати, що ти прокинувся як нормальна людина між 7 і 11 ранку, то експеримент починається о 12 ночі. З 12 ночі починаємо прислухатися до власних відчуттів... По ідеї повинно з'ясуватися, що спати хочеться припадками... Деякий час просто сил немає тримати очі відкритими, а потім через хвилин 15- 20 знову стає терпно... Для всіх цих спостережень береться папірець на якому треба чесно записувати час в який починає хотітися спати, тривалість- скільки хвилин цей напад тривав і ще треба за власним розсудом оцінити силу кожного нападу по трьохбальній системі. Тобто оцінками від 1 до 3 оцінити наскільки сильно хотілося спати і наскільки важко було боротися зі сном....
Все це знущання з себе повинне продовжуватися мінімум до 20.00 наступного дня... А взагалі радять страждати рівно добу З початку ЕКСПЕРИМЕНТУ - тобто до 12 ночі..
Наступного дня на свіжу голову уважно розгляньте отриману статистику... Повинно вийти, що напади тяги до сну повторювалися через кожні декілька годинників, причому зазвичай вони з'являються або з майже однаковим проміжком, або по черзі з одним довгим і одним коротким проміжком...
Зі всіх зареєстрованих нападів треба спочатку виявити самі довготривалі. А з них потім 2 найсильніших, т .е. ті, в яких були особливо "важкі" фази... Отже, вийшли 2 відмітки часу, в яких дуже сильно хочеться спати... Якщо ці моменти відбулися десь вночі або увечері, або сильно рано вранці, то можна вважати, що тобі сильно пощастило... Але це буває рідко. Зазвичай один десь між 1 годиною ночі і 6 ранку, а інший десь вдень.
Так от... той який ближче до ночі - тобто ближче до часу з 00 до 04- буде виділений на довгу частину сну... А інший - на коротку.
Наприклад, якщо у мене така фаза непереборного бажання поспати починається в 5 ранку і ще одна в 12-13 дня, то довга половинка мого сну починатиметься в 5 ранку, а коротка в 12.
Це означає, що рівно в 5 (у когось це може бути і рівно 5.15) я лягаю спати і ставлю собі будильник для того, аби поспати рівно 2 години.
Взагалі спочатку малося на увазі, що ще 2 години можна поспати в 12 дня або ж можна проспати відразу 4 години...

Оригінал статті: http://www.sleepline.ru/articles226.shtm...

Незвичайна книжкова поличка

Книжкова полиця вверх ногами. Оригінальний дарунок і для себе, і для інших. Для реалізації потрібний трохи столярних навиків і вміння свердлити стіни (для кріплення полиці).

Ось інструкція:
1. Тобі знадобиться проста соснова дошка для полиці, будівельний степлер, широка щільна гумка і ще пара кронштейнів для кріплення полиці (будуть показані нижче):

2. Потім потрібно виміряти висоту і товщину книжок, які стоятимуть на цій полиці

3. Степлером прикріпити гумку до полиці з петлею під кожну книжку

4. Повинно вийти приблизно ось так

5. Вставляємо туди книги.

6. . і кріпимо оригінальну полицю до стіни

Вуоля!

Оригінал статті

Зробити робота - найпростіший робот на одній мікросхемі

Зробити робота можна використовуючи лише одну мікросхему драйвера моторів і пару фотоелементів. Залежно від способу з'єднання моторів, мікросхеми і фотоелементів робот рухатиметься на світло або, навпаки, ховатися в темноту, бігти вперед у пошуках світла або задкувати, як кріт, назад. Якщо додати в схему робота пару яскравих світлодіодів, то можна добитися, аби він бігав за рукою і навіть слідував по темній або світлій лінії.

Принцип поведінки робота грунтується на "фоторецепції" і є типовим для цілого класу BEAM-роботів. У живій природі, якій наслідуватиме наш робот, фоторецепція - одне з основних фотобіологічних явищ, в якому світло виступає як джерело інформації.

Як перший досвід звернемося до пристрою BEAM-робота, що рухається вперед, коли на нього падає промінь світла, і що зупиняється, коли світло перестає його освітлювати. Поведінка такого робота називається фотокинезисом - ненапрямленим збільшенням або зменшенням рухливості у відповідь на зміни рівня освітленості
У пристрої робота, окрім мікросхеми драйвера моторів L293D , використовуватиметься лише один фотоелемент і один електромотор. Як фотоелемент можна застосувати не лише фототранзистор, але і фотодіод або фоторезистор.
У конструкції робота ми використовуємо фототранзистор n-p-n структури як фотосенсор. Фототранзистори на сьогоднішній день є, мабуть, одним з найпоширеніших видів оптоелектронних приладів і відрізняються хорошою чутливістю і сповна прийнятною ціною. На малюнку приведено монтажна і принципова схеми робота, і якщо Ви ще не дуже добре знайомі з умовними позначеннями, то, виходячи з двох схем, нескладно зрозуміти принцип позначення і з'єднання елементів. Дріт, що сполучає різні частини схеми з "землею" (негативним полюсом джерела живлення), зазвичай не замальовують повністю, а на схемі малюють невелику риску, що позначає, що це місце з'єднується з "землею". Інколи поряд з такою рискою пишуть три букви "GND", що означає "землю" (ground). Vcc позначає з'єднання з позитивним полюсом джерела живлення. Замість букв Vcc часто пишуть +5V, показуючи тим самим напругу джерела живлення.
Принцип дії схеми робота дуже проста. Коли на фототранзистор PTR1 впаде промінь світла, то на вході INPUT1 мікросхеми драйвера двигунів з'явиться позитивний сигнал і мотор M1 почне обертатися. Коли фототранзистор перестануть освітлювати, сигнал на вході INPUT1 зникне, мотор перестане обертатися і робот зупиниться. Аби компенсувати струм, що проходить через фототранзистор, в схему введений резистор R1, номінал якого можна вибрати близько 200 Ом. Від номінала резистора R1 залежатиме не лише нормальна робота фототранзистора, але і чутливість робота. Якщо опір резистора буде великим, то робот реагуватиме лише на дуже яскраве світло, якщо - невеликим, то чутливість буде вищою. В будь-якому разі не слід використовувати резистор з опором менше 100 Ом, аби оберегти фототранзистор від перегріву і виходу з ладу.
Зробити робота, що реалізовує реакцію фототаксису (направленого руху до світла або від світла), можна з використанням двох фотосенсорів.

Коли на один з фотосенсорів такого робота потрапляє світло, включається відповідний сенсору електромотор і робот повертає у бік світла до тих пір, поки світло не освітить обоє фотосенсора і не включиться другий мотор. Коли обоє сенсора освітлено, робот рухається назустріч джерелу світла. Якщо один з сенсорів перестає освітлювати, то робот знову повертає у бік джерела світла і, досягнувши положення, при якому світло падає на обоє сенсора, продовжує свій рух на світло. Якщо світло перестає падати на фотосенсори, робот зупиняється.
Схема робота симетрична і складається з двох частин, кожна з яких управляє відповідним електромотором. По суті, вона є як би подвоєною схемою попереднього робота. Фотосенсори слід розташовувати навхрест по відношенню до електромоторів так, як показано на малюнку робота вище. Також можна розташувати мотори навхрест відносно фотосенсорів так, як показано на монтажній схемі нижче.
Аби зробити робота, "бігаючого" за рукою, нам знадобляться два яскраві світлодіоди (на схемі LED1 і LED2). Підключимо їх через резистори R1 і R4, аби компенсувати струм, що протікає через них, і оберегти від виходу з ладу. Розташуємо світлодіоди поряд з фотосенсорами, направивши їх світло в ту ж сторону, в яку орієнтовані фотосенсори, і приберемо сигнал з входів INPUT2 і INPUT3.

Завдання робота, що вийшов - реагувати на відбите світло, яке випромінюють світлодіоди. Включимо робота і поставимо долоню перед одним з фотосенсорів. Робот обернеться у бік долоні. Перемістимо долоню трохи убік так, щоб вона сховалася з поля "зору" одного з фотосенсорів, у відповідь робот слухняно, як собачка, оберне за долонею.
Світлодіоди слід підбирати досить яскраві, аби відбите світло стійко уловлювалося фототранзисторами. Добрих результатів можна досягти при використанні червоних або помаранчевих світлодіодів з яскравістю більше 1000 мКд.
Якщо робот реагує на вашу руку лише тоді, коли вона майже торкається фотосенсора, то можна спробувати поекспериментувати з листочком білого паперу: здібності білого аркуша, що відображають, набагато вищі, ніж в людської руки, і реакція робота на білий листок буде набагато краще і стійкіше.

Білий колір володіє найвищими властивостями, що відображають, чорний - найменшими. Грунтуючись на цьому, можна зробити робота, що рухається по лінії. Сенсори при цьому слід розташувати так, щоб вони були направлені вниз. Відстань між сенсорами має бути трохи більше, чим ширина лінії.
Cхема робота, наступного по чорній лінії, ідентична попередній. Аби робот не втрачав чорну лінію, намальовану на білому полі, її ширина має бути близько 30 мм або ширше. Алгоритм поведінки робота досить простий. Коли оба фотосенсора уловлюють відбите від білого поля світло, робот рухається вперед. Коли один з сеносоров заїжджає на чорну лінію, відповідний електромотор зупиняється і робот починає обертатися, вирівнюючи своє положення. Після того, як обоє сенсора знову знаходяться над білим полем, робот продовжує свій рух вперед.
Оригінал статті: http://myrobot.ru/stepbystep/el_simple_robot.php

Кавове дерево - самі робимо сувенір

Такий сувенір у вигляді кавового дерева можна зробити самому своїми руками.
Для цього нам знадобляться:
- кавові зерна
- кісточка для фарбування
- стакан-непроливайка
- прозорий супер-клей
- 60 см шпагату (нитка)
- пісок (дрібні камінчики)
- пластмасова кулька ( діаметр 7-9 см)
- паличка для ствола (олівці 2-3 шт).

Беремо кавові зерна, кісточку (нову) і клей,
стакан-непроливайку можна купити в канцелярському магазині, пісок або дрібні камінчики (аби стакан був стійким), шпагат, пластмасова кулька або гумовий дитячий м'ячик, паличку (ствол для майбутнього кавового дерева) можна вистругати самому.

Для наклеювання кавових зерен краще використовувати пластмасову кульку, щоб не було деформації і зерна не відклеювалися.

Велика частина часу піде на наклеювання кавових зерен.
В принципі таке дерево можна зробити за 30-50 хвилин.

Оригінал статті на Instructables.com

Як зробити штучний діамант

Вступ.
На десятиріччя подружнього життя я хотів подарувати своїй дружині щось незвичайне. Кілька місяців тому я побачив по телевізору, як виготовляють штучні діаманти у лобораторіях. Є декілька методів, але найпростіший з них - Хімічна дистиляція пари. Процес досить простий. Мікрохвилі використовують аби створити рідку графітову плазму, яка при швидкому охолодженні кристалізується.


Крок 1.
Ось список матеріалів, що я використовував:
- звичайна мікрохвильовка
- дві кружки
- 3 шматки 3мм. графітових стержня для лівця
- оливкова олія
- 100% бавовняна нитка
Для мене найважче було знайти бавовняну нитку.


Крок 2.
Як я вже казав, задум полягає у використанні мікрихвиль для нагрівання графіту у плазмі. Нанесіть кілька капель оливкового масла на пластину і положіть туди нитку. Нехай нитка втягне в себе частину олії.

Крок 3.
Підніміть масляну нитку і зав"яжіть її до графітового стержня на вузол. Дуже сильно не стягуйте. Положіть графітовий стержень на підставку( я використав для цього дві зубочистки). Після цього зачекайте 30 хвилин, поки масло вбере в себе графіт.


Крок 4.
Поки масло вбирало в себе графіт я вирішив добре вичистити мікрохвильову піч...


Крок 5.
Тепер відріжте нитку з однієї із сторін так близько до стержня, як тільки можливо. А за інший шматок нитки починайте легенько посмикувати, щоб розвязати вузол.
Дуже важливо, щоб про цьому масло залишилося на стержні та було зосереджене в одному місці.


Крок 6.
Тепер візьміть кружку та поставте її дном до верху. Помістіть два шматки графіту( не змащеного) на дні кружки паралельно один до одного.
А промаслений шматок положіть на ці два. А на верх поставте ще одну кружку.( перша кружка повинна бути ширшою за другу)


Крок 7.
Розмістіть складені одна на одну кружки у мікрохвильовій печі.

Крок 8.
Встановіть свою мікрохвильову піч на максимальний час, в моєму випадку це 99 хвилин 99 секунд. Не хвилюйтеся, якщо шнурок спалахне. Це відбувається через взаємодію масла з графітом. Через кілька хвилин воно повинно потухнути. Після закінчення часу не поспішайте витягати кружки, адже вони досить гарячі. Дайте їм прохолонути.
//В коментарях до цієї статті я прочитав, що під час такого тривалого "запікання" на максимальному режимі піч може зламатися, тож виконуйте цей крок на власний страх і ризик//


Крок 9.
Після того, як кружки охололи - дістаньте їх із мікрохвильовки. Промаслений графіт буде розбитий. Ви також знийдете невеличку заглибину, трохи більшу за піщинку, де була розміщена промаслена секція.
Вітаю вас! Це продукт ваших старань - діамант.
Даний штучний діамант замалий та необроблений аби зробити з нього коштовну прикрасу... Проте, технічно це діамант...і зробив його я , що дуже круто.
Оригінал статті на Instructables.com

!!!Найкращі комп'ютерні приколи!!! з використанням блокнота та командного рядка

Вступ.
У цій статті я покажу вам як швидко зробити кілька комп"ютерних жартів використовуючи лише блокнот та командний рядок.

Крок 1.
Спочатку почнемо з легенького - попереджувальне повідомлення. Ось як це зробити:
- відкрийте блокнот
- запишіть туди наступне:

@echo off
msg * Увага! На комп"ютері виявлено вірус.
msg * Для видалення віруса натисніть OK або закрийте це повідомлення
msg * Починається форматування диску
msg * Будь-ласка зачекайте...........
msg * Злякався???

- збережіть файл під назвою fools.BAT
- кляцніть правою клавішою мишки по даному файлу ->Свойства ->змініть атрибут на "скритий"
- виберіть у меню папки Сервис - Свойства папки - Вид - Показивать скритие файли
- виріжте даний файл та розмістіть у папці стартового меню
- змініть "Показивать скритие файли" на "Не отображать..."


Крок 2.
Зараз ви дізнаєтеся, як зробити фальшиві іконки, що будуть вимикати та перезавантажувати комп"ютер.
Що потрібно зробити:
- правою клавішою мишки по робочому столі
- далі "создать" - "ярлик"
Після цього появиться вікно, де потрібно ввести розміщення оригінального файла, з якого робиться ярлик.
Якщо ви хочете, аби комп"ютер вимикався, то у цьому останньому вікні введіть наступне:
shutdown -s -f -t 60 -c "виводить ваше повідомлення"
Якщо ж хочете перезавантажити комп"ютер, то введіть:
shutdown -r -f -t 60 -c "ваше повідомлення"
- після цього натисніть ОК та введіть ім"я "Мій компютер"
- далі правою клавішою мишки на щойно створений ярлик - "свойства" - "сменить значок"
- іконка повинна бути схожою на "мій компютер"


Крок 3.
Це працює лише з людьми, які з комп"ютером на "ВИ"... і змусить їх подумити, що він замерз.
- закрийте всі програми
- натисніть printscreen( PrtScr)
- відкрийте paint та виберіть Правка->Вставить
- збережіть цей файл
- клацніть правою кнопкою(ПКМ) мишки по робочому столі і виберіть "Упорядочить значки", а потім зніміть галочку біля "Отображать значки рабочого стола"
- ПКМ по панелі інструментів і виберіть "Свойства" і поставте галочку біля "Автоматически скривать панель задач"
- ПКМ по робочому столі -> "Свойства"->"Рабочий стол" ы виберыть попередньо збережений знымок робочого столу.
Результат:
Зараз комп'ютер повинен виглядати нормальним але ви не можете клацнути на жодну з іконок або стартового меню, оскільки вони лише зображення. Аби зробити це достатньо 2 хвилини.


Крок 4.
Це змусить комп"ютер постійно запускати програму, поки не закінчиться оперативна пам"ять і комп"ютер не зависне. !!!КОМП"ЮТЕР ПРИ ЦЬОМУ НЕ ЗАЗНАЄ ЖОДНИХ ПОШКОДЖЕНЬ!!!
Наберіть в блокноті наступний текст:
@echo off
:START
start a.bat
GOTO START
Після цього закрийте файл і перейменуйте його на "a.bat", де "bat" - це розширення.

Крок 5. Виявлення несправжнього віруса
- спочатку відкрийте блокнот і надрукуйте або скопіюйте наступне:
echo ВИЙВЛЕНО ВІРУС
echo ПЕРЕВІРКА СИСТЕМИ
echo -
echo Hard drive - FAILED
echo -
echo RAM - FAILED
echo -
echo Disk Drive - FAILED
echo -
echo Connection - FAILED
echo -
echo code 754*sd56625
echo -
echo Для продовження роботи Windows диск повинен бути відформатованим
echo -
PAUSE
echo -
echo -WARNING
echo -
echo Жорсткий диск відформатовано
echo -
echo -WARNING
echo -
PAUSE
echo Ха-Ха-Ха-Ха
echo Розвели як дурня
pause

- Збережіть як "a.bat"
- тепер потрібно скористуватися програмою bat_to_exe(яку ви знайдете на сайті www.f2ko.de) та переконвертувати наш файл
- скопіюйте на компютер "жертви" та спостерігайте

Оригінал статті на Instructables.com